Українсько-польське партнерство заради відродження річки Саксагань!

Протягом 3 днів (16-18 липня 2013 року) у Кривому Розі перебувала делегація членів польської неурядової організації «Mila» («Фундація міст і людей активних») щодо проекту відродження відрізку річки Саксагань, облаштування прилеглої до неї території  та створення екомузею у місті. Проект фінансується в рамках Програми Польсько-Американського Фонду  Свободи «Перетворення у регіоні» - RITA та Програми Міністерства закордонних справ Республіки Польща «Підтримка демократії».

Програма триденного візиту передбачала:
1) Презентацію досвіду і здобутків навчального візиту представників Партнерства в Польщі (1-3 червня 2013 року);
2) Ознайомлення з методикою Project for public spaces – PPS (проведення «майстерень» з планування та проектування);
3) Заслуховування аматорів проектів  відродження річки Саксагань, створення  екомузею та парку;
4) Презентація плану дій, пов’язаних з реалізацією проекту на найближчі місяці.

Засідання проходили у ТРК «Терра» (16-17 липня) та в Криворізькому Національному Університеті (18 липня) за участі членів Координаційної Ради Проекту, громадських організацій Кривого Рогу, Інституту розвитку міста, науковців та активістів міста. Польську сторону представляли:  Томаш Єленьскі,   викладач Міжнародного навчального центру Краківської Політехніки, Єжи Даровські, координатор проектів асоціації агенцій регіонального розвитку України в Польщі, Барбара Кажер, президент організації "Mіla", Анна Яжемська, координатор Проекту та інші члени  організації «Mila».

Наприкінці травня цього року представники громадських організацій Кривого Рогу у складі 9 чоловік відвідали Республіку Польща, щоб на власні очі побачити  приклади благоустрою річок, створення екопарків, перетворення відпрацьованих промислових зон на туристичні об’єкти на засадах активної взаємодії влади, громади та бізнесу. Наші співвітчизники мали змогу відвідати шахту «Гвідо» у місті Забже, яка є одним із найпопулярніших місць прихильників промислового туризму. (До речі, представники Інституту розвитку міста цього року також були з робочим візитом у місті Забже  в рамках реалізації Програми розвитку промислового туризму у Кривому Розі, більше інформації).  На прикладі річки Слепьотки делегатів  ознайомили з чудовою ревіталізацією громадського простору: «Місце має прекрасний вигляд завдяки очищенню річки та облаштуванню її узбережжя з використанням місточків (хоч вона дуже вузенька, її можна навіть переступити). Облаштовані спеціальні місця для вигулу собак, стоять контейнери для збирання сухостою, зроблені екостежки, розміщені інформаційні таблички про рослини, зазначено перелік дерев, які можна тут висаджувати. А найголовніше – проектанти враховували думки та побажання місцевих мешканців і включали їх до активної співпраці. Саме тому, мабуть, вдалося зберегти це місце у гарному стані, адже мало створити благоустрій – не менш важливо підтримати його, що цілком можливо за умови бережливого ставлення та поваги місцевої спільноти»  - Валентина Кривда, одна з членів делегації. Охайні, чисті міста та селища, облаштовані парки, річки, сквери – усе вказувало на європейський рівень культури поляків, які змогли на засадах громадської активності підвищити комфорт свого проживання та зберегти його. Знайомство з досвідом такого впорядкування території було найбільш вагомим здобутком навчального візиту.

Саме цю методику - Project for public spaces (Проекти для громадських місць), що ґрунтується на принципі партиципації -  включенні громади у процес благоустрою місцевості, презентував Томаш Єленьскі у Кривому Розі під час триденного візиту.

Довідка: Методика Project for public spaces запропонована американцем Уільямом Холі Уайтом у 1975 році. Головна мета – допомога людям у створенні, облаштуванні та підтримці громадського простору задля зміцнення громади. Місцеві жителі виступають відправною точкою для прийняття рішень щодо проектів благоустрою території.

Відповідно до вищезгаданої методики, процес ревіталізації громадського простору виконується за таким алгоритмом:

1. Зустріч з представниками місцевої громади.
2. Формулювання гіпотез.
3. Збір даних для кращого розуміння суті проблеми.
4. Аналіз даних, визначення потенційних ідей.
5. Проведення громадського форуму, на якому представляються проблеми, пропозиції щодо покращення території та визначається остаточне бачення майбутнього простору.
6. Перенесення суспільного бачення на вступний, концепційний план.
7. Опрацювання стратегії виконання.
8. Опрацювання конкретних проектних рішень, що відповідають баченню i стратегії виконання.

Учасники зустрічі мали змогу на практиці опанувати новий підхід до облаштування громадського простору. Так, 17 липня був зроблений огляд місцевості (відрізок річки Саксагань на мікрорайоні «Зарічний» біля ТРК «Терра» - проект відродження річки Саксагань), проведено «Гру у місце» -
всі учасники заходу були поділені на 4 групи, кожна з яких отримала завдання оцінити місце за 4 критеріями:
-    комфортність та привабливість;
-    доступність;
-    функціональність;
-    суспільна цінність.

Гра також передбачала опитування осіб, яких можна було зустріти на вищезгаданій території , щодо їх бачення облаштування місцевості.

В результаті:
-    у своїх оцінках всі учасники прийшли до спільної думки, що територія користується великим попитом серед мешканців району, причому представниками усіх вікових категорій, місце є легкодоступним, але невпорядкованим та забрудненим;
-    опитані мешканці зазначали, що місце задовольняє їх потреби у відпочинку на природі, є привабливим та комфортним, та внесли свої пропозиції  - встановити лавки для сидіння та дитячі майданчики, зробити зручний підхід до води. Приємно було почути, що усі серед опитаних громадян висловили свою готовність власноруч допомогти впорядкувати цей чудовий куточок природи шляхом  добровільного прибирання території. (Заходи з прибирання ініціюються ГО «Соколівка» ).


Момент включення громадськості у процес проектування благоустрою є ключовим, адже місцеві жителі –  його потенційні користувачі та найкращі знавці того, що саме потрібно на цій території. Не має сенсу створювати велодоріжки там, де жоден велосипедист не  проїде чи облаштовувати пісочницю у місці, куди потенційно діти не можуть навіть дістатися. Завдяки методиці PPS з’являється можливість врахування усіх побажань громади та вироблення найбільш оптимального варіанту покращення даного простору. Не менш цінним надбанням у цій справі є згуртування жителів довкола спільної мети, зміцнення спільноти,  відчуття співучасті, адже „People live in neighbourhoods (not just in houses)” («Люди живуть в околицях, а не просто в будинках») і, як зазначив Томаш Єленскі, інколи цей процес є важливішим за реалізацію самого проекту.

Наступним етапом роботи «майстерні» було підбиття загальних підсумків «Гри у місце», та презентація проекту створення екомузею Петром Лисенко.

Довідка:  Екомузеєм є низка об'єктів чи приваб, розташованих в місцевості, що становить цілісний комплекс і відображає природничі та культурні цінності краю та його населення. Автентичність краю полягає в умовах його природних складових, у поєднанні з минулими та сучасними видами діяльності місцевих жителів (визначення Польського партнерства заради довкілля та сталого розвитку). Завданням екомузею є привернення уваги до унікальності даної місцевості завдяки природним та культурним ресурсам та пов'язаними з ними активністю громад, включно з промоцією, освітою та регіональним розвитком, спрямованих на співпрацю.

Екомузей є засадничою ініціативою, що ґрунтується на місцевих знаннях та споріднених на певній території зв'язках, і покликаний висвітлювати тутешні історію та звичаї, пропонуючи їх у активний та цікавий спосіб. Таким чином має місце як збереження спадщини, так і економічна вигода для місцевих.
Термін "екомузей" був уперше запропонований Гюго де Варін (Hugues de Varines) ще у 1971 р., а перші екомузеї були створені в Ле Крезо (Le Creusot) у 1974 р. та Ґран Лан (Grand Lande) у 1975 р.   

Приклади екомузеїв:
•    Екомузей Falbygden-Atradalen у Швеції
•    Екомузей Трьох культур у Лютовісках (Зелений Ровер - Східно-Карпатських Зелений шлях)
•    Екомузей Лянцкорони (Бурштиновий шлях)

Ідея створення екомузею у Петра Лисенко виникла на підґрунті недбалого ставлення наших земляків до рідного міста. Кривий Ріг – унікальний куточок планети, де гармонійно переплелися традиції та культура промисловців. На території нашого міста є чимало місць, потенційно цінних та цікавих для туристів, місць, по яким можна вивчати історію становлення гірничопромислової галузі та прослідковувати наступність поколінь.

Згідно задуму, майбутній Криворізький екомузей вміщує три основні сегменти:

1) Природна спадщина, де основним об’єктом є геологічна пам’ятка природи «Скелі МОДру»;
2) Промислова спадщина – територія першого на Криворіжжі Гданцівського чавуноливарного заводу, де ще залишаються деякі будівлі, споруди або руїни цих споруд, місця видобутку руди, будинок шахтарів та інженерів, історичні місця;
3) Культурна спадщина – або, умовно кажучи, «Криворізька Монмартр» (територія центру «Старого міста») – прибережні паркові зони, архітектура та колоритні споруди «старого міста», пам’ятники, унікальні вулички з бруківкою, огорожами, парканами старої епохи початку промислового розквіту Кривого Рогу, серед яких – і будинок Ф.Мершавцева (засновник першого парку європейського зразку на Криворіжжі), вулиця Каунаська (кол. Синагогальна) та інші.
(Див. фото)

Зараз Петро Лисенко разом з членами Партнерства працює над збором інформації щодо об’єктів екомузею, розробляє екскурсійні маршрути з деталізацією часу та об’єктів відвідування, оцінює обсяг проведення необхідних робіт, можливості залучення різних ресурсів для активізації процесу створення екомузею. До речі, 18 липня на засіданні у КНУ Петро Олексійович презентував фільм – екскурсію по майбутньому Криворізькому екомузею. Фільм був знятий під час візиту у Кривий Ріг польських фахівців у червні місяці, коли було проведено оглядову екскурсію по вищезгаданим об’єктам з метою визначення доцільності їх включення у майбутній екомузей та для визначення тривалості екскурсійного маршруту і його пристосованості до відвідування пішим способом.



За результатами триденного візиту був окреслений план дій, пов’язаних з реалізацією проекту на найближчі місяці.

1.    До 5 серпня 2013 року провести анкетування та консультування з місцевими жителями (не менше 200 осіб) з метою врахування їх побажань та пропозицій щодо проекту (щодо їх бачення формату проекту);
2.    До 10 серпня 2013 року оголосити конкурс на кращий проект з відродження річки Саксагань та прилеглої території, зазначивши перелік вимог (буде складений згідно результатам опитування та консультування);
3.    До кінця серпня 2013 року розглянути усі запропоновані проекти мешканців комісією у складі Координаційної Ради та польських колег (члени Партнерства не мають права подавати свої проекти) на предмет їх відповідності вимогам конкурсу;
4.    У період 1-15 вересня 2013 року серед мешканців міста провести online голосування за кращий проект із запропонованих комісією конкурсу;
5.    З 15 вересня по 15 листопада визначити проекти-переможці та здійснити реалізацію проектів.

Довідка: Співробітництво з польськими експертами триває вже не один рік.  Так, завдяки активній роботі громадських організацій Кривого Рогу («Агенція регіонального розвитку», «Екоцентр – К»)   з організацією «Mila» в рамках програм «Партнерство з відродження річки Саксагань» та «Кривий Ріг – Нова Гута: партнерство на промислових просторах» у 2012 році було ініційовано трисекторальне партнерство «Влада – громадські організації – підприємці і підприємства» з метою визначення найбільш оптимальних шляхів відродження та благоустрою річки Саксагань. До складу три секторального партнерства увійшли громадські організації Кривого Рогу, екологи, науковці, правозахисники, літератори, представники підприємств, міськвиконкому та мешканці міста з активною життєвою позицією, які готові спрямовувати свої зусилля на вирішення екологічних проблем міста. Задля ефективної роботи партнерства створено Координаційну раду у складі 5 осіб (Координаційна рада партнерства у складі) (Чижиков Олександр (директор ВАТ «Геліос», Євтушенко Едуард (доцент, кандидат біологічних наук), Найденко Іван (поет, журналіст), Травінська Валентина (голова Криворізької спілки поляків) на чолі з Коробко Миколою (голова Криворізького міського правозахисного товариства), які продовжили конструктивну співпрацю з польськими колегами. В результаті, відбулася серія візитів у Кривий Ріг з польської сторони, протягом яких польські колеги презентували європейський досвід розв’язання екологічних проблем та методики благоустрою,  а також розглядали пропозиції криворізьких ГО та окремих мешканців щодо облаштування рекреаційних ділянок міста. На розсуд було запропоновано близько 5 пропозицій, були зроблені виїзди на місця та обрані найбільш перспективні зони благоустрою:
- створення парку біля річки Саксагані («Річка мого дитинства»  автор - Валерій Подколзін, керівник ГО «Соколівка») ;
- створення екомузею (автор - Петро Лисенко);
- відродження річки Саксагань ( автор - Йосип Маяков).
Автори пропозицій були призначені аніматорами (керівниками) проектів у цих напрямках напрямку  і в подальшому координують їх реалізацію.

 






У статті використані матеріали

http://www.vidrispartner.

http://greenways.